Інформація для людей, відповідальних за дітей або підлітків, котрі втекли від війни

Звичайні реакції на травматичні події

Травматична подія — це подія чи ситуація, яка змушує відчути загрозу для власного життя та здоров’я або життя та здоров’я інших людей. Прикладами травматичних подій є війна, катастрофа, насильство та сексуальне насильство, раптова чи жахлива смерть друзів і членів сім’ї, а також серйозне травмування та страждання чи їх спостереження.

Травматичні події впливають як на дорослих, так і на дітей, котрі стали жертвами або свідками цих подій. У деяких людей пережите не викликає сильних реакцій, водночас інші можуть страждати від фізичних і/або психологічних реакцій, які впливають на їхнє здоров’я чи якість життя. Нормальним є те й те. Якщо ви гостро реагуєте на події, важливо знати, що з часом реакції зазвичай послаблюються.

Після пережитої війни часто виникають смуток, страх чи гнів. Ви можете почати уникати інших людей та ізолювати себе. У вас також можуть виникати болі в тілі, як-от у животі чи головний біль, підвищене серцебиття та запаморочення. У багатьох людей порушується сон.

Реакції дітей і підлітків на травматичні події

Залежно від віку діти можуть реагувати по-різному, проте деякі реакції трапляються в усіх вікових групах.

Поширені реакції в дітей дошкільного віку:

• плач або крик;
• проблеми зі сном і кошмари;
• страх розлуки з батьками чи опікунами;
• поганий апетит.

Поширені реакції в молодшому та середньому шкільному віці:

• занепокоєння чи страх;
• гнів і дратівливість;
• почуття провини;
• проблеми з концентрацією;
• порушення сну.

Поширені реакції в підлітків старшого віку:

• смуток і відчуття самотності;
• гнів і дратівливість;
• розвиток розладів харчової поведінки чи заподіяння собі шкоди;
• зловживання алкоголем або наркотичними речовинами;
• небезпечна поведінка.

У дітей і підлітків також можуть закарбуватися сильні спогади про пережите. Нормально намагатися уникати речей або людей, які нагадують про травматичну подію, чи уникати розмов і думок про неї.

У багатьох людей ці реакції згодом слабшають і зменшуються. Якщо з часом проблеми дитини не зникають, важливо звернутися по допомогу. Зверніться до свого лікаря чи до місцевої служби підтримки.

Поради щодо ведення розмов із дітьми та підлітками про війну

Часто ми хочемо захистити дітей і підлітків від жахливих речей, які відбуваються у світі. Однак ми знаємо, що діти й підлітки дізнаються про безліч речей ще в ранньому віці, особливо через соціальні мережі. Ми практично не можемо контролювати фотографії та відео, які діти переглядають у соціальних мережах, і враження, які вони в них залишають.

Крім того, більша частина матеріалів, які випускають ЗМІ, не призначена для дітей. Тому важливо, щоб діти та підлітки могли отримувати інформацію, що відповідає їхньому віку, про війну та про свою власну ситуацію від батьків, опікунів чи інших надійних вихователів. Також важливо, щоб вони не боялися ставити питання.

1. Розкажіть дітям про звичайні реакції після пережитої травматичної події, як-от війни. Поясніть, що так почуватися цілком нормально, що з часом стане легше та що вони можуть звернутися по допомогу, якщо вона їм знадобиться. У деяких дітей і підлітків можуть не виникати сильні реакції. Це теж цілком нормально.
2. Поговоріть із дитиною про те, що вона пережила на війні та/або під час втечі та про те, що відбуватиметься в майбутньому. Дайте їм можливість поставити питання. Не думайте, що ви знаєте, що відчуває чи думає дитина. Плануйте більше розмов із дитиною, якщо в неї є багато питань.
3. Говоріть про ваші спільні щасливі спогади та про приємні речі, які ви можете робити в майбутньому.

Поради щодо формування в дітей відчуття безпеки

Постарайтеся створити для дитини нормальне та передбачуване повсякденне життя. Намагайтеся забезпечити регулярний розпорядок дня та соціальну взаємодію з дітьми одного віку.

1. Проявляйте до дитини чи підлітка любов і турботу та скажіть, що зараз ви обоє в безпеці.
2. Упевніться, що дитина або підліток регулярно харчується та висипається. Захистіть дитину від сильних переживань безпосередньо перед сном. Спробуйте створити регулярний приємний вечірній розпорядок, адаптований до віку дитини.
3. У разі вступу до дитячого садка чи школи дітям і підліткам важливо швидко ввійти у звичний режим і познайомитися зі своїми однолітками.
4. Попіклуйтеся про те, щоб дітям було легше відчувати позитивні емоції та переживати позитивні події. Це включає ігри та спілкування з іншими дітьми та підлітками того самого віку. Можливо, поблизу є клуб дозвілля або спортивний клуб? Чи сусіди з дітьми або підлітками того самого віку?
5. Намагайтеся не говорити при дітях про війну та своє занепокоєння ситуацією. Малеча може вловлювати негативні почуття своїх батьків, як-от страх, смуток і переляк.
6. Обмежте перегляд матеріалів ЗМІ, оскільки це може сприяти появі невпевненості та страху в дітей.
   - Дітей дошкільного віку слід відгородити від усіх телевізійних образів війни.
   - Дітей старшого віку та підлітків важливо захистити від впливу повторюваних сильних переживань. Дивіться новини про війну разом, щоб ви могли обмінятися враженнями та переживаннями й обговорити побачене.
7. Будьте терплячі до себе та до дитини. Травматичні події можуть зробити дорослих і дітей більш нетерплячими, злими й наляканими. Також часто виникають проблеми зі сном і концентрацією уваги.

Якщо вам і/або вашій дитині потрібна допомога, зверніться до місцевої служби підтримки.