Травматична подія — це подія або ситуація, яка змушує вас відчувати загрозу власному життю та здоров'ю або життю та здоров'ю інших людей. Приклади травматичних подій:
- війна
- стихійні лиха
- терор
- насильство та сексуальні напади
- раптова або трагічна смерть друзів або родичів
- стати жертвою серйозних травм і страждань або бути їх свідком
У багатьох людей, які пережили травматичну подію, безпосередні симптоми та реакції минають самі собою. Для інших це займає більше часу. Обидва варіанти є нормою.
Як переживання війни впливає на дітей та підлітків?
Поширеними реакціями на переживання війни є смуток, страх або гнів. Хтось відсторонюється від інших та ізолюється. Також часто виникають болі в тілі, наприклад у шлунку або голові, прискорене серцебиття та запаморочення.
Діти по-різному реагують на війну. Серед іншого це залежить від віку дитини. Деякі реакції є спільними для різних вікових груп.
Розповсюджені реакції дошкільнят:
- плач або крик;
- проблеми зі сном і нічні кошмари;
- страх залишатись без батьків/опікунів;
- поганий апетит.
Розповсюджені реакції старших дітей та підлітків:
- гнів і дратівливість;
- відчуття провини;
- проблеми з концентрацією;
- проблеми зі сном.
Розповсюджені реакції старших підлітків та молоді:
- смуток та відчуття самотності;
- гнів і дратівливість;
- розлади харчової поведінки та самоушкодження;
- зловживання алкоголем або наркотичними засобами;
- поведінка, пов'язана з ризиками.
У дітей та підлітків також можуть виникати яскраві спогади про пережите. Розповсюдженою реакцією є прагнення уникати речей або люди нагадують про те, що сталося, а також розмов або думок про це. Це сприяє посиленню негативних симптомів.
У багатьох випадках ці реакції з часом стають слабшими. Якщо ваша дитина відчуває труднощі з часом, важливо звернутися за допомогою. Зверніться до свого лікаря або місцевої організації підтримки.
Поговоріть з дітьми про те, що ви пережили
Важливо, щоб діти та підлітки отримували інформацію, яка відповідає їхньому віку. Також важливо, щоб вони говорили та ставили запитання про пережите. Підтвердіть, що їхні відчуття та реакції є нормальними.
- Скажіть їм, що те, що вони відчувають, є розповсюдженою реакцією, що з часом стане легше і що вони можуть отримати допомогу, якщо вона їм знадобиться. У деяких сильні реакції не проявляються. Це також нормально і зустрічається часто.
- Поговоріть з дитиною про те, що ви пережили на війні та/або під час втечі, а також про те, що буде відбуватися в майбутньому. Дайте можливість поставити запитання. Не думайте, що ви знаєте, що відчуває або думає ваша дитина. Сплануйте кілька розмов з дитиною, якщо у неї виникає багато запитань.
- Поговоріть про гарні спільні спогади та про приємні речі, які ви можете зробити в майбутньому.
Створіть для дитини почуття безпеки
Намагайтеся створити нормальне й передбачуване повсякденне життя для своєї дитини. Це може бути звичайний розпорядок дня та спілкування з однолітками.
- Проявіть любов і турботу до дитини/підлітка та скажіть, що тепер ви в безпеці.
- Забезпечте регулярне харчування та достатній сон. Захистіть дитину від сильних вражень безпосередньо перед сном. Створюйте регулярні, затишні вечірні ритуали, адаптовані до віку вашої дитини.
- Початок навчання в дитячому садку та школі є важливою частиною звикання до нормального розпорядку дня та знайомства з однолітками.
- Створіть для дитини можливість відчути позитивні емоції та отримати позитивні враження. Тут можуть допомогти ігри та спілкування з іншими дітьми та підлітками того ж віку. Можливо, у вашому районі є спортивний клуб? Чи сусіди з дітьми або підлітками того ж віку?
- Проявляйте обережність, розмовляючи про війну та занепокоєння з цього приводу, коли вас чує дитина. Діти з малого віку здатні сприймати негативні емоції своїх батьків.
- Обмежте контакт з засобами масової інформації, оскільки це може сприяти розвитку відчуття невпевненості та страху в дітей. Діти дошкільного віку повинні бути захищені від будь-яких телевізійних зображень війни. Для дітей старшого віку та підлітків важливо уникати повторюваних сильних вражень. Подивіться новини про війну разом, щоб поділитися враженнями та обговорити побачене.
- Будьте терплячі до себе та своєї дитини.